Приєднатися до НАМ
Вхід для користувачів Логін Пароль Реєстрація Увійти

 

Новини

РозділиНовини НАМ

17.9.2019 12:18 | Автор:

Як зробити медіасередовище безпечним для дітей?

У рамках громадської дискусії «Безпечний медіапростір: співпраця індустрії і регулятора» 11 вересня 2019 відбулася панельна дискусія про досвід застосування актів з питань захисту інтересів дітей. Експерти з різних галузей обговорили, який контент можна назвати безпечним для дітей і яка роль медіа у висвітленні гострих соціальних проблем.

Ольга Герасим’юк, перша заступниця голови Національної ради, у своїй промові закцентувала увагу на тому, що українське суспільство почало лояльніше ставитися до сцен жорстокості, насильства, суїциду. Вона наголосила на тому, що співпраця регулятора, індустрії та громадськості почалася саме з дитячого питання: «Ця співпраця на  самому початку діяльності робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа показала, наскільки ми всі були необізнані з тим, з чим ми стикаємося на практиці…  Детально обговорюючи конкретні ситуації, ми насамперед самі усвідомили ті ризики, на яких можемо наразити глядачів, а особливо дітей», –  висловилася вона.

Національна рада ще раніше пробувала запровадити систему Кіквайзер, яка успішно функціонує у Нідерландах та інших країнах. Але, на жаль, спроба не була успішною, бо індустрія її не сприйняла.

Любов Найдьонова докторка психологічних наук, заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ зазначила: «Медіаосвіта і є тим майданчиком, де дитина може бути вислухана». Відповідно, створення актів саморегулювання необхідні, щоб українські діти відчували себе більш захищеними. «На жаль, акти, які ми створили, – це гасіння пожеж. Це – реагування на те, що вже трапилося», – висловилася Найдьонова.

Психологиня також зазначила, що  за останні роки таки вдалося змінити дискурс. Тепер частіше звертаються за думкою до експертів щодо правильного висвітлення дитячого питання, щоб не зашкодити інтересам та не завдати шкоди. Любов Найдьонова вбачає величезну роль медіа у зміні ставлення українців до насилля та жостокості. Для прикладу, суїцидів в України, за статистикою, не стало значно більше, однак про них говорять мало не у кожному випуску новин. Через постійність таких повідомлень у людей складається враження, що це нормально (спрацьовує механізм нормалізації). Окрім того, відбувається романтизація та гламуризація випадків суїциду. А це, у свою чергу,  може створити хибну картинку для несформованого дитячого світогляду.

Під час дискусії також обговорили третій акт саморегулювання про висвітлення ЗМІ теми участі дітей у збройних конфліктах. Говорили про медіатравми, які можуть завдати шкоди дітям, а також про героїзацію неповнолітніх. Любов Найдьонова зауважила, що війна – це не дитяча справа. Не варто у новинних сюжетах маніпулювати геройством, бо це вже пережитки радянського часу. Зі свого боку, Аксана Філіпішина, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання прав дитини та сім’ї, зазначила, що дітей заборонено використовувати у бойових діях. Усі випадки висвітлення дітей, залучених до бойових дій, фіксуються і згодом звітуються перед європейськими партнерами.

Роман Кіфлюк, керівник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, розповів про порушення норм медійного законодавства у сфері захисту дітей.  Він також зазначив, що є три категорії порушень: інвективна лексика, трансляція фільмів чи програм у заборонений для дітей час та контент, в якому діти зазнали сексуального насилля. Останню категорію надзвичайно важко довести, адже в українському законодавстві не прописано чітко, що є насильством, а що – ні.

«Серед 15 радіохвиль лише на 5-ти є дитячі програми, а серед 27 телеканалів – лише 9. Аналіз за форматами показав, що 90% усього дитячого контенту – мультики. Не можна виростити медіаграмотну націю, яка дивиться лише мультики», – зазначив Роман Кіфлюк.

Іванна Найда, генеральний продюсер нішевих каналів 1+1 Media, зазначила, що медіагрупа вже давно застосовуєна практиці акти саморегулювання: «У нас в доробку 45 серій «Корисних підказок». У анімованих епізодах ми піднімаємо багато складних тем: як поводитися з незнайомцями, про цькування у школі та домашнє насильство. Ми свідомо, без комерційної вигоди, витрачаємо кошти на просвітницький дитячий контент».

Про четвертий проект акту саморегулювання з питань захисту інтересів дітей при висвітленні насильства і жорстокості читайте у наших подальших матеріалах.

Прес-центр НАМ

Повернутися до розділу

 

Блог НАМ

Ірина Вуйцик
Ірина Вуйцик
Віталій Гордузенко
Віталій Гордузенко
В продовження актуальної теми: «Проведення дослідження власними си
Переглядів: 23823  Коментарів: 0