Приєднатися до НАМ
Вхід для користувачів Логін Пароль Реєстрація Увійти

 

Новини

РозділиНовини НАМ

19.9.2019 16:31 | Автор:

Гендерна дискримінація у медіа та рекламі

Гендерний дисбаланс в українських медіа та рекламі – не вигадки, а щоденні реалії. Сексистський контент у ЗМІ дискримінує та завдає психологічної шкоди і жінкам, і чоловікам, і дітям. Про запобігання нерівності говорили експерти у рамках гендерної панелі під час громадської дискусії «Безпечний медіапростір: співпраця індустрії та регулятора».

Про міжнародний та український досвід співпраці громадянського суспільства та влади щодо попередження проявів дискримінації за гендерною ознакою розповіла Ірина Лилик з ГО «Українська Асоціація Маркетингу». Вона детально окреслила, яку рекламу можна вважати дискримінаційною за гендерною ознакою в Україні та інших країнах, адже рекламні стандарти суттєво відрізняються. Те, що прийнятне і толерується в одній країні, зовсім не підтримується в іншій. Однак є стандарти, які всіх об’єднують. Їхня мета  – не повністю обмежити рекламодавців у будь-якому прояві творчості, а знайти тонку грань між мистецтвом та дискримінацією.

Про досвід саморегулювання у галузі реклами розповіла Олена Бучинська з Київського Регіонального Представництва ІГКР. У своїй презентації експертка показала рекламу, яка не лише обурила споживачів своїм неприхованим сексизмом та стереотипністю, а й порушує усталені стандарти.

ІГКР у 2018 році провів власне дослідження і виявив сфери, у яких рекламодавці найчастіше використовують гендерні стереотипи, – будівельна, банківська, заклади громадського харчування, виробники та продавці техніки, нерухомість. «Сучасне законодавство не дозволяє визнати дискримінаційною та заборонити рекламну кампанію в цілому, йдеться про кожен окремий випадок. Середній розмір штрафів по кожному окремому випадку приблизно 1300-1500 гривень. Безумовно, ця сума є недостатньою для ефективного регулювання», – зазначила вона.

Олена Бучинська розповіла про схему роботи ІГКР. Спочатку вони отримують скаргу на дискримінаційну рекламу, згодом повідомляють рекламодавцю про факт її невідповідності. Бувають випадки, коли після попередження рекламодавець сам знімає рекламу (близько 30%). А якщо ні, то вона надходить до ДПСС чи до суду. ДПСС України – це єдиний в Україні орган, що може примусово знімати рекламу, йти до суду та накладати штрафи. Проте, ІГКР проводить експертизу у будь-якому випадку.

Про гендерну дискримінацію у ЗМІ розповіла Яна Машкова з Інституту масової інформації: «Медіа хворіють на сексизм. Ще залишилися у заголовках такі словосполучення, які  містять дискримінаційний характер – «пухлі груди», «витончена фігура», «спокусливі сідниці».  Ці меседжі не несуть ніякої корисної інформації, а можуть створити уявлення, що сексизм – це добре. Ці патерни згодом переносяться у наші  реалії і можуть погіршувати якість життя жінок і дівчат у цілому».

Вона окреслила результати  дослідження, яке вони проводили за підтримки Internews та USAID. Аналіз 16 всеукраїнських онлайн-видань протягом тижня показав, що жіночі зображення найчастіше використовують для ілюстрації таких тем, як кримінал, здоров’я, міжнародні новини та суспільство. Чоловічі фото використовують для політики, криміналу та міжнародних новин. В українських медіа можна простежити чіткий розподіл: чоловічі фото – для серйозних політичних та міжнародних тем, а жіночі – для більш розважального контенту.

Прес-центр НАМ

 

Повернутися до розділу

 

Блог НАМ

Віталій Гордузенко
Віталій Гордузенко
В продовження актуальної теми: «Проведення дослідження власними си
Переглядів: 23822  Коментарів: 0
Ольга Большакова