Приєднатися до НАМ
Вхід для користувачів Логін Пароль Реєстрація Увійти

 

Новини

РозділиНовини НАМ

18.9.2019 12:34 | Автор:

Досвід саморегулювання: як висвітлювати булінг, насильство та жорстокість у медіа

Під час конференції «Безпечний медіапростір: Співпраця індустрії та регулятора» обговорили проект четвертого акту саморегулювання з питань захисту інтересів дітей при висвітленні насильства та жорстокості.

Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ, розповіла про термін «медіанасильство», яке використовують, щоб висвітлити насилля і жорстокість у медіа. «Запобіжник негативного впливу медіа на розвиток дитини знаходиться у руках батьків. Якщо ми не регулюємо медіа, то тоді змушуємо батьків або відмовитися від телебачення і перейти в інші види медіа, де можна отримати безпечну інформацію, або втрачаємо перевагу синхронізації», – зазначила Найдьонова. Також вона зауважила, що весь світ намагається зменшити кількість медіанасильства на телебаченні та в комп’ютерних іграх.

«Перший варіант акту був заскладним. Ми відмовилися у ньому поєднувати два поняття – медіанасильство і жахи, відклавши останнє на доопрацювання», – зазначила Найдьонова. При створенні актів враховувалися психологічні механізми. Психологиня закцентувала увагу на тому, що механізм нормалізації руйнує наш спротив насиллю. Що більше ми щось показуємо, то більше воно набуває інструктивної форми. Якщо ми демонструємо метод, яким можна це зробити і як саме, то ми несвідомо даємо інструкцію. Це «троянські коні», які можуть через візуальні ряди бути засвоєні дітьми. І що більше це героїзовано, романтизовано, що більше використано засобів, які приєднують до дії привабливість,  то частіше така ситуація буде повторюватися.

Ольга Большакова з Незалежної асоціації телерадіомовників зазначила: «Якщо редакція готує програму про суїцид, то це нормально, коли вона звертається до пам’ятки, інструкції, певного документу, де детально викладено, як саме цю тему висвітлювати. Насильство – це тема, яка можлива у будь-яких програмах, часто вона виникає несподівано у процесі підготовки, і можливості звіритися з інструкціями просто нема (мова про прямий  ефір, стрімінг, коли інформація подається у кризовій ситуації). Акти, які стосуються вузьких питань, треба подавати дуже конкретно і стисло, щоб їх можна було легко тримати в пам’яті».

Також вона зауважила, що на початку діалогу про створення актів саморегулювання йшлося про те, що взагалі нічого не можна висвітлювати і говорити на такі теми в ефірі. Згодом дійшли до висновку, що не тільки можна, а й треба висвітлювати, але є певна небезпека. Щоб її уникнути, створюються подібні саморегулівні акти.

Сергій Попов з 1+1 Медіа зазначив, що канал при створенні новинних випусків використовує акти саморегулювання для висвітлення складних тем. Також він сказав, що не варто демонізувати медіа, які прагнуть дати дитині правдиву інформацію і готують до реального життя: «Ми – країна у стадії війни, ми не можемо виховувати тільки бібліотекарів».

Юрій Кіцул з ювенальної превенції Національної поліції України розповів про практичні кейси протидії явищу булінгу. У контексті насильства маємо між булінгом та домашнім насиллям замкнене коло. З практичного досвіду ми бачимо, що явище булінгу виникає не на порожньому місці, тому ми починаємо досліджувати булінг з сім’ї. Можна стверджувати, що булінг виникає внаслідок домашнього насильства. За статистикою UNICEF, жертви булінгу теж стають у майбутньому кривдниками у сім’ї.

Що стосується реагування, то булінг – це адміністративне правопорушення. Але важливу роль відіграє індивідуальний підхід до кожної ситуації, а також – його оцінка.  Покарання щодо статті про булінг може бути лише, якщо однією зі сторін є дитина. Є три форми – «дорослий і дитина», «дитина і дитина», «дитина і дорослий». Взаємодія «дорослий і дорослий» не працює і не вважається булінгом. Максимальне покарання за булінг – це 3400 грн.

Також Юрій Кіцул розповів, що змінилася стаття у законодавстві, яка стосується булінгу. Раніше керівника освітньої установи чи вчителя могли покарати за те, що факт булінгу приховали. А тепер – за те, що про такий випадок взагалі не повідомили.

Про досвід саморегулювання з питань гендерної рівності у рекламі та медіа читайте у наступному матеріалі.

Прес-центр НАМ

 

Повернутися до розділу

 

Блог НАМ

Ірина Вуйцик
Ірина Вуйцик
Віталій Гордузенко
Віталій Гордузенко
В продовження актуальної теми: «Проведення дослідження власними си
Переглядів: 23822  Коментарів: 0